Чехоня відноситься до виду напівпрохідних зграйних риб родини коропових. За своєрідну форму тіла, що нагадує шаблю, риба отримала такі назви, як шабляниця, риба-шабля, чешка, боковня. Виростає чехоня до 60 см завдовжки і 2 кг вагою. У річках живе до 9 років, в озерах і водосховищах вік риби досягає 12 років.

Календар клювання

Сезонна ловля

Чехоню можна ловити з ранньої весни до льодоставу. Найбільш активне клювання спостерігається перед нерестом (який зазвичай відбувається в травні), коли риба збивається у великі зграї і жадібно хапає приманку. У період ікрометання клювання припиняється, а через 2 тижні відновлюється.

Влітку клювання не відрізняється стабільністю, риба стає активною зазвичай перед дощем або грозою.

Восени вдала ловля буває при масовому ході риби до зимових стоянок.

Місця проживання чехоні

Зграї чехоні воліють триматися у великих річках і водоймах, у малі річки ця риба не заходить. Риба займає ділянки річок зі швидкою течією і значною глибиною. Вона ніколи не заходить в ільмені, заплавні озера і заплави. Зазвичай чехоня в денний час перебуває біля поверхні води, опускаючись на глибину тільки вночі. Взимку риба йде в глибокі ями (до 15 м) зі слабкою течією. Там вона займає горизонт води в метрі від дна.

Нерест чехоні

Статевої зрілості чехоня досягає на 2–3 рік у південних регіонах, на 3–4 рік у середній смузі. У більшості річок і водойм ікрометання відбувається одноразово. Починається час нересту, коли температура води досягне 12°C. У середній смузі ікрометання припадає на травень і червень. Річкова риба мече ікру в руслі річок, перебуваючи біля поверхні. Ікринки поступово зносяться течією і опускаються на дно. У водосховищах і озерах чехоня нереститься біля гирл струмків і річок, де досить висока концентрація кисню. Глибина в місцях нересту становить від 1,5 до 6 м. Ікрометання відбувається протягом 7–10 днів.

Харчування чехоні

Ця риба харчується цілий рік, роблячи паузу тільки під час нересту. Молодь вживає в їжу зоопланктон і фітопланктон. Навесні чехоня шукає личинки комах і черв’яків, влітку і восени переходить на ловлю комах, що впали у воду. Велика риба віддає перевагу хижому способу життя, поїдаючи мальків. Не гребує чехоня м’ясом прісноводних і морських молюсків.

Пошук місця ловлі чехоні

У різну пору року місця стоянки чехоні змінюються. Рибалці слід враховувати, що навесні та восени у риби відбувається масовий хід. У цей час потрібно ловити поблизу ям, на мілинах, біля затоплених корчів і кущів, на височинах дна. У літній час зграї чехоні годуються на межах повільної та швидкої течії, на дрібних піщаних косах і острівцях, на входах і виходах із ям.

Насадки та приманки

Чехоня цікавиться будь-яким предметом, який упав у воду. Але клює риба не на кожну приманку.

• У весняний час переважніше використовувати такі насадки, як гнійний черв’як, мотиль, ручейник та опариш.
• Влітку успішна ловля на великих мух, ос, ґедзів, коників. Велику чехоню можна ловити на малька. Він не повинен перевищувати розміру 3,5–4 см.

Успішно ловити велику чехоню можна на штучні приманки: воблери, твістери, віброхвости, мушки.

Прикормка та її складові

Підгодовувати чехоню необхідно невеликими порціями, періодично підкидаючи корм. Прикормка повинна утримувати рибу в точці ловлі, при цьому не насичуючи зграю. При фідерній ловлі потрібне додавання в суміш розпушуючих компонентів, наприклад, кокосової стружки або прикормки типу «Гейзер». Як основа можуть використовуватися будьякі базові склади. У готову прикормочну суміш обов’язково потрібно додати трохи тієї приманки, на яку здійснюється вудіння.

Способи ловлі

Гумка — найпоширеніша снасть для активної ловлі чехоні в зграях. Завдяки декільком гачкам в оснащенні за один підхід можна впіймати 2–4 риби залежно від активності та щільності риби.

Фідерна ловля дозволяє впіймати чехоню на мілинах, або в холодну пору ранньою весною чи восени, коли чехоня спускається на глибину.

Поплавцева снасть — один із найпростіших і бюджетних способів ловлі. Особливо гарні снасті з можливістю далекого закидання — матчеві та болонські вудки.

Сбіруліно — спінінговий метод ловлі біля поверхні з великим поплавцем, який виконує роль баласту і дозволяє закидати навіть легкі мушки, блешні, твістери або тваринні приманки на далекі відстані.