Впіймати прісноводного гіганта мріють чимало рибалок, але цілеспрямовано займаються ловом сома лише обрані. Це ті люди, у яких вистачає терпіння, хто добре знає специфічні особливості лову і беззастережно вірить в успіх. Сом по праву вважається справжнім господарем річок. Він живе у всіх водоймах, глибина яких перевищує 4–5 метрів. Для досягнення позитивного результату потрібно обдумано підходити до риболовлі, систематизувавши знання про повадки риби та місця її проживання, а також ретельно підібравши необхідні інструменти та приманки.

Способи лову та необхідні потужні снасті

При виборі снасті для лову сома на перше місце завжди виходить якість кожного окремого елемента. Зазвичай дешеві варіанти оснащення здатні відпрацювати не більше одного сезону. Тому краще один раз добре витратитися на надійні речі, а потім просто отримувати задоволення від улюбленого заняття.

Для безкомпромісної боротьби з великою рибою переважно вибирати вудлища штекерного типу. У разі берегового лову оптимальна довжина удочки становить 3 метри, а при лові з човна цілком достатньо 2,7 м.

Що стосується кастингового тесту вудлища, то при спінінговому лові в закид він становить 100–150 г, а при стаціонарному лові на великі натуральні приманки — 100–600 г.

Котушка може бути як потужною мультиплікаторною, так і силовою безінерційною. Критично важливо, щоб на шпулю вільно вміщалося щонайменше 200 метрів жилки завтовшки 0,5 мм. Усі інші робочі деталі котушки мають бути максимально надійними, зносостійкими та міцними (виконаними з металу).

Як основна ліска підійде якісний плетений шнур завтовшки 0,35–0,60 мм із межею міцності на розрив 35–60 кг або спеціальна моножилка діаметром від 0,5 до 0,7 мм.

Розмір сомового гачка безпосередньо залежить від об’єму наживки. При використанні живця масою 30–100 г можна сміливо застосовувати потужні одинарні гачки №8–10 за міжнародною класифікацією. Якщо уження ведеться на м’ясо черепашки, виповзка чи пташині тельбухи, підійде гачок №6. А коли живець занадто великий, краще скористатися надійним монтажем із двох гачків (тандем).

Гачки прив’язуються до спеціальних кевларових або повідкових матеріалів із розривним навантаженням 40–150 кг. Альтернативою може стати товстий повідковий флюорокарбон або жилка діаметром 0,8–1,0 мм.

Влітку сома ловлять кількома основними методами:

• донними снастями (донками) з берега (переважно в нічний час);
• спеціалізованою снастю на квок;
• на важкий та потужний спінінг.

Рихтовка та полювання з квоком ведеться виключно з човна. Специфічний звук, який видає квок при ударі об воду, магнетично привертає увагу сома і піднімає його з дна. Риба підходить строго під човен, де на неї вже чекає апетитна свіжа наживка. З лодки набагато зручніше ловити і на спінінг — це можна робити як в закид по рельєфу, так і способом річкового тролінгу.

Як правильно зробити донку на сома — уловиста народна конструкція із застосуванням підводного поплавка для лову на великого живця.

Які саме снасті на сома вибрати? Конструкції, вузли та види силових монтажів у нашому великому тематичному огляді.

Улюблені приманки сома та найкращі літні наживки

У літню пору року сому можна запропонувати досить багате і різноманітне меню.

По-перше, найдоступнішою та стабільно ефективною наживкою є хробаки. З усього різноманіття перевагу потрібно віддати великим виповзкам за їхні солідні розміри та гнійним хробакам за їхній специфічний різкий аромат. Назбирати виповзків можна навіть у місті вночі на газонах під деревами після дощу, прихопивши з собою ліхтарик. Гнійних хробаків слід шукати біля тваринницьких ферм або старих перегнійних куп, озброївшись штиковою лопатою. Оскільки на сомовий гачок наживляється відразу цілий пучок (від 5 до 15 штук), то наживки з собою потрібно брати багато. Живі рухливі хробаки створюють під водою коливання, які чудово приваблюють бічну лінію риби.

Також можна приготувати ефективну приманку з м’ясних відходів. Рибалки нерідко з успіхом застосовують свіжі курячі тельбухи або підпалене на багатті пір’я птиці (сома сильно приваблює запах смаленого). Домашні робочі наживки включають використання сирого кальмара, шматочків риби чи дрібних раків. Можна збирати й комбіновані варіанти («бутерброди»). Сомів дуже притягують виражені природні аромати потенційної жертви. Аналогічно з великим успіхом застосовуються і великі медичні п’явки, насаджені за присоску.

Наступною уловистою наживкою влітку стають великі комахи, наприклад, сарана та капустянка (ведмедка). Але роздобути таку приманку в потрібній кількості нелегко. Сарана масово зустрічається переважно в теплих південних регіонах, а капустянку складно і довго викопувати з-під землі. Шукати капустянку найкраще на городах під залишками торішнього гною або у вологих кутках саду.

Нічим не гірше клює вусатий хижак і на класичного живця. Це може бути велика жива риба (карась, лин, плотва), зелена жаба або свіжий рак. Найкращим тактичним варіантом буде впіймати живця безпосередньо в тій же водоймі чи річці, де ви плануєте полювати на сома.

Якщо акваторія багата на двостулкових моллюсків, то обов’язково слід використовувати їх як безкоштовну наживку. Це можуть бути річкові ракушки-перловиці, беззубки або мідії. Спочатку потрібно акуратно розкрити панцир молюска ножем, зрізати щільне м’ясо і наживити вміст на гачок об’ємним шаром.

Серед штучних спінінгових приманок улітку в безумовному фаворі перебувають великі упористі воблери (кренки та шеди). Кожна модель має свій чіткий горизонт заглиблення. За наявності ехолота легко визначити робочий горизонт знаходження риби, після чого залишається вибрати приманку з відповідною робочою глибиною (лопаттю) та починати уження. Проводка сомового воблера має бути максимально повільною та рівномірною, на межі збою гри.

Також можна успішно ловити вусатого велетня великими силіконовими приманками (віброхвостами від 5–6 дюймів), оснащеними важкими джиг-головками. При тролінгу приманка ведеться монотонно і рівномірно біля дна, а при лові в закид застосовується класична придонна ступенчата проводка з тривалими паузами.

Традиційно та успішно ловлять сома і на великі важкі коливні блешні, які дозволяють спінінгісту сміливо експериментувати з темпом гри, амплітудою та швидкістю заглиблення заліза.

Де і в який час шукати сома влітку

На початку літа, відразу після завершення нересту, на вудки потрапляють в основному невеликі сомята. Велику рибу в цей час необхідно ловити строго на світанку або глупої ночі. Тільки в найспекотніші липневі дні великий сом може короткочасно підніматися до поверхні води («плавитися»). А ввесь інший час він незмінно живе в природних глибоких заглибленнях на дні — руслових ямах та вирах. Покидає своє надійне сховище сом здебільшого лише заради нересту або нічного полювання. Взимку риби можуть мирно жити великими групами в зимувальних ямах, а от у літній період дорослі соми воліють жити суворо поодинці, ревно охороняючи свої підводні володіння. Молоді сомики (до 3–5 кг) нерідко продовжують триматися невеликими зграйками. Справжні ж трофейні особини мешкають на великих глибинах — від 8–10 метрів і більше. Справжній посленерестовий жор сома починається приблизно через 2-3 тижні з моменту завершення ікрометання. Риба активно розходиться по водоймі, займає міцні підводні укриття, з яких вночі виходить на полювання на прилеглі коси та мілини.

Ловити сома в спекотну літню погоду слід вранці — приблизно з 3 до 9 годин, а також увечері — з 18 до 23 годин. У нічний час донки працюють до самого світанку.

Вдень риба воліє надійно ховатися в глибоких ямах, під капітальними завалами з повалених дерев та корчів, у затінку нависших над самою водою кущів. У річках шукати сома слід під стрімкими обривистими берегами, на крутих згинах русла (під крутоярами).

У нічний час на таких ділянках чітко чути потужні, глухі сплески («гупання») сома, який полює на крупну рибу. На великих водосховищах та озерах потрібно шукати великі підводні луки, зарослі рдестом або куширом, які безпосередньо межують із русловим ровом або глибокою ямою. Саме там у травах може причаїтися вусатий хижак.

Як відомо, сом всіляко уникає прямих яскравих сонячних променів, віддаючи перевагу найнайтемнішим куточкам. У закритих водоймах риба може робити собі глибокі нори в торф’яних або глиняних стінах бровок.

Встановлювати берегові донки на ніч потрібно в таких локаціях, де є чіткий, плавний вихід із ями на мілину. Вдень риба спокійно відпочиває на глибині, а з настанням темряви впевнено виходить на годівлю, детально обстежуючи найближчі мілководні ділянки.

Завжди враховуйте те, що при попаданні на гачок сом починає вкрай активно виходити на глибину і намагається щосили зайти в найближче укриття — забитися під корчі, коріння або затоплені колоди. Рибалці необхідно вчасно та впевнено зробити потужну підсічку. Сом підходить до пахучої приманки з певною опаскою. Невелике, плавне натягнення жилки або поодинокі тички зазвичай говорять про те, що риба тільки взяла приманку в рот і пробує її губами. У цей критичний момент необхідно трохи припустити (послабити) жилку на 2–3 метри, щоб хижак спокійно і без підозри проковтнув насадку. Як тільки сом це робить, він починає впевнено йти в сторону — і саме зараз настає ідеальний момент для потужної підсічки. Ніколи не намагайтеся брати велику рибу різкими ривками і силою наполом. Це неминуче призведе до обриву шнура або розгинання гачка. Дайте сому можливість походити на фрикціоні і втратити свої сили в товщі води. Тільки після того, як він втомиться, його можна буде легко підтягнути до берега або борту човна і акуратно взяти в підсак або за допомогою спеціальної рибальської рукавиці за нижню щелепу.

Підіб’ємо підсумки

Ловля сома влітку дарує рибалці незабутні, ні з чим не порівнянні моменти. Коли тиху, дружню бесіду біля нічного багаття раптово перериває гучний, шалений дзвін колокольчика і тріск фрикціона, серце рибалки буквально завмирає від адреналіну. А далі всі дружно кидаються до снастей, адже самотужній оперативно завести і взяти великого сома в темряві вкрай складно. Ця нічна сутичка з могутнім вусатим хижаком назавжди залишиться в пам’яті будь-якого рибалки.